Since Russia’s full scale invasion of Ukraine, everyone has been shocked by the atrocities that have unfolded before our eyes. There has been sadness, trauma and tears, but in spite of everything, Ukraine, its defenders and its people have been resilient, strong and have shown a firm belief that Ukraine will overcome.
These two poems have been written by children from very different backgrounds, with very different experiences of peace and war, but both affirm that hope unites and is always with us – a flower amongst branches of thorns.
Що ж загалом таке надія? Почуття, бажання, а, може, мрія?
Ночами спати не дає...І ще й для кожного своє.
А ось, наприклад, стоїть хлопчина: В руці гвинтівка, під ногоюміна.
Та він надіється лиш наодне: «Боже, вбережи мене».
Або сидить дівчина упалаті, Знервовано чекає воперацій ному халаті.
Серце шаленіє і має надію: «Чи подихати ще вспію?».
Або для початкових класівучня, Що розказав все навмання.
Є лише одна надія, вонатака: «Будь ласочка, хоча б не два».
А серце, що було розбитевщент, Надіється на той однісенький фрагмент.
І, як писав Іван Франко, Здобуть те сойчине крило.
Усіх об’єднує лише вона - Надія, що тримає всіхсповна.
Вона є поряд, завжди поміжнами. Квітка поміж гілок із тернами...
Vitalik aged 16, Chernivtsi / London
A sky so blue above us, a field of gold at our feet. Love and laughter all around us brings us joy, brings us hope. Family, friends, gather together, each one takes a seat. All linked and joined forever like a strong never ending rope.
Then out of nowhere complete silence and there is no sense of where to go. Bloodshed all around you like a ruby river. You’re forced to stand and watch it flow. All the dreams, the love, the hope, washed away in your tears. Trying to stay strong whilst facing your worst fears.
The drum begins to beat, it makes you rise upon your weary feet. You walk towards the sound and notice figures all around. As the beat gets louder you realise it’s your heart and theirs. Joining for freedom, everyone cares. Hope will never be lost in times of need. Glory to Ukraine and its heroes stay strong indeed.
Luca aged 12, third generation Ukrainian - Manchester
