Дорогі українці! З цим номером «УД» завершує роботу... (DUMKA EDITORIAL COMMENT IN UKRAINIAN)

01.07.17


dumka-13-2017-07-01.jpg

 

УД. 1 липня 2017.  

Перед Вами, шановні читачі, останній номер «Української Думки», яка виходила в Лондоні безперервно протягом 72-ох років!

Створена повоєнною українською еміграцією газета була не лише одним з найважливіших її видань, але й одним з найцікавіших явищ української культури на чужині. 

«Українська Думка» була джерелом інформації для українців, що опинилися по війні далеко від своєї батьківщини, де сподівалися знайти нове і вільне життя, позбавлене утисків, переслідувань, репресій та Гулагів. 

Майже три чверті століття вона була об’єднуючим центром утворившоїся в середині ХХ століття організованої громади, яка охоче її передплачувала, підтримувала своїми пожертвами, читала «від дошки до дошки», як зазначив о.Є.Небесняк, і цінила свій часопис.

На його сторінках було місце для всього – тут писали про політичну ситуацію і події в Україні, про звичайних людей, про героїв визвольних змагань та воєнної хуртовини, видатних особистостей української історії, політики, культури, публікувалися відомі науковці ХХ століття, літературні твори, не тільки українських авторів з Великої Британії, але й інших країн світової української діаспори, загальні відомості про Україну та її історію. 

Газета інформувала про події в британській і світовій політиці, що стосувалися України, писала про різні події та досягнення Союзу Українців у Великій Британії в цілому та різних його Відділів, здобутками яких можуть пишатися нащадки повоєнної еміграції українців. 

Важко пізнати у сучасній «Українській Думці» її трилисткового попередника «Наш Клич», виконаного циклостилем, що побачив світ 18 листопада 1945 року. 

Другий його номер вийшов 12 грудня 1945-го, а третій був Різдвяним і вперше з зображенням на титульній сторінці. 

Ця велика несподіванка для тисяч українців, що опинилися після Другої світової війни у Великій Британії, викликала велику хвилю емоційного підйому.

У лютому 1947-го газету перейменували на «Українську Думку», керуючись тим, що друкований орган СУБ, як єдиний український часопис у Великій Британії, повинен тримати у назві прикметник «український». І цей прикметник газета з честю зберегла не тільки у своїй назві, але також у змісті та спрямуванні. 

Майже три чверті століття газета виконувала обов’язки української незалежної національної преси, служила інтересам української громади у ВБ, розповідаючи про історію української політитчної еміграції новітньої історії України.

Починаючись від малого розміру, 4-х сторінкової чорно-білої газетки і фототипічного друку, «Думка» дійшла до 16-ти сторінкового кольорового видання. 

Сьогодні, за висловами багатьох сучасників, «Українська Думка» знаходиться серед найкращих газет світової діаспори, яку хочеться тримати в руках, проглядати і читати. 

Скільки призабутих подій, або зовсім невідомих для молодшого покоління, можна знайти на сторінках річників газети, що вже стали одним з найголовніших документів українського життя у Великій Британії. 

Саме тому за цим джерелом сьогодні аналізується і вивчається науковцями історія і діяльність СУБ та українського поселення на британських островах.

Ці 72 томи (за кожний рік видання) зберігаються в Бібліотеці і Архіві ім. Т.Шевченка. 

Тисячі сторінок річників різного формату, за якими стоїть наполеглива й невтомна робота відданих справі людей, колосальні професійні та фінансові зусилля. 

Українці, які цікавилися історією еміграції у Великій Британії, громадським життям, новинами України, охоче передплачували і купували газету, що забезпечувало її життя. 

Однак, кількість читачів такого рівня продовжувала знижуватись. 

Не дивлячись на існуючі труднощі ми готувати до друку щодва тижні номер газети, направляли його до друкарні, до вас, до різних університетів і бібліотек, включно з Британською Бібліотекою в Лондоні, де також зберігаються всі її номери. 

На вебсайті СУБ щодругої п’ятниці виставлялася електронна версія першої сторінки у pdf-форматі. 

Інформацію про умови передплати газета продовжувала публікувати щономера, як пригадку українцям, що проживають у Британії про єдину україномовну газету на британських островах. 

Нагадаємо звернення до читачів першої Редакції 1945 року: 

«.... Перед вами перше число українського друку. Від Вашої піддержки буде залежати дальша доля бюлетеню; його існування і розвиток. Він є призначений для всіх українців у Великій Британії, це наша спільна трибуна. Він має вдержувати зв’язок з нами, інформувати одних про життя других... Тільки від Вашої жертовности буде залежати його розвиток...». 

Сьогодні ці слова залишаються актуальними, їх можна було би повторити... і ми це зробили.

Ще на початку січня ц.р. СУБ листовно звернувся з проханням до всіх Відділів, щоб ознайомити громади з існуючим станом «УД», щоб зробити зусилля щодо пропагування газети у своїх громадах, серед молодечих організацій СУМ і Пласт, збільшити кількість передплатників, надсилати статті чи просто новини зі своїх Відділів тощо. 

Протягом останніх шести місяців ми сподівалися на потужний відгук усіх українців, ажде ми так багато говоримо про інформаційну війну з Росією, яку ми програємо! На жаль, надії не виправдались.

Ми, дійсно, живемо в епоху інтернета, але одне не виключає друге. Інтернет потрібен для пошуку інформації, а читати потрібно хороші книжки, цікаві журнали й газети. 

Друковані видання ніколи не зникнуть, до них люди звикли, їх люблять. Інформація на папері залишиться назавжди, а крім того, це ще й пам’ять. 

Та історія і пам’ять, що залишила по собі «Українська Думка» - газетний літопис Союзу Українців у Великій Британії активно підтриманий членством організації, свідчить про те, що вона з честю виконала свій обов’язок.

Дякуємо всім, нашим передплатникам, читачам і авторам, ведучим постійних рубрик, кольпортерам газети, всім хто роками її відправляв і всім колегам, з якими ми мали приємність працювати протягом років.

Можливо з часом ситуація змінитися, бо іноді розуміння приходить тоді, коли ти втрачаєш. 

Можливо з часом з’явиться зацікавлений читач, для якого ця країна стане другою батьківщиною, який буде цінити історію «цієї малої України» утримувати та примножувати її надбання.

Глибоко дякуємо всім членам СУБ за довголітню підтримку єдиної української газети у Великій Британії, яка понад сім десятиліть відгукувалась на всі злободенні теми, подавала факти, пропущені через серце і душу, що лягали на сторінки відвертими, правдивими і щирими словами… 

Саме Ви і Ваша відданість українській справі давали газеті натхнення і стимул до життя. 

Безмежно дякуємо Вам за це!

З пошаною та вдячністю,
Редакція УД 

 

article-facebook.jpg                                    article-twitter.jpg  

 



Ukrayinska Dumka

IN THE LATEST UKRAYINSKA DUMKA

Great Britain The Association of Ukrainians in Great Britain has many branches throughout the country. Select a branch below to find out more information.