Survivor testimony Andriy Skok

Особисті спомини про Голодомор Андрія Скок. Тепер замешканий в Галіфаксі.


Андрій Григорович Скок народився 17-го вересня 1925р в селі Арбузинках, Миколаївському області мені здається що це сам район був Арбузинках, дуже велике село було. Я один документ маю, це метрівську випіс маю це що подає де родився по російське і по українське половина. Oт це я.

У 27-их до 28-их роках як розкуркудювали усіх батько жив на хуторі в Миколаївські області. Мав пару волів, пару конів і декілька гектарів землі. Я тоді пізніше як підріс дізнався певні інформації. Батько втік а тоді за якийсь час  приїхав і забрав дітей і матір нашу і поїхали під Київ, під Київ на лівому березі Дніпра напроте центру міста Києва, Миколаївська слобідка там називалася і там жили до 34-го року.

Там я оце пам’ятаю що бачив мертвого хлопчика що лежав на дорозі десь у 33 чи 32-ому роках. Ішов по вулиці і це дуже, дуже пам’ятаю оце що в голову влізло і вже 83-роки і то ще там – дуже мало людей кругом було, лежав хлопчиско десь років 7 / 8 – мертвий, ніхто не звертав уваги, люди обминали, проходили, ніхто не дививсь. Перейшов через дорогу, лежить чоловік – лежить розкритий, мертвий. Тоже ніхто не підходив, ні міліція, ні поліція, ніхто. От це я пам’ятаю, і ще що я пам’ятаю – це де ми жили під Києвом, через Дніпро воно таке як окраємо Києва. Школа була де я жив за містом, під лісом там і я от це також  пам’ятаю і ніколи не забуду як за тих мертвих і за ту школу, що я мусів іти через дуже пусті лістата. Не було домів, хатів, нічого і мені все казали, бережись бо там дітей ловять і їд’ять (тут сидить(показує на свою голову) - бережись бо там дітей ловять і їд’ять). Це в 32-их, 33-их роках то їли людей тоді. От це я пам’ятаю.

Я ходив до школи тоді під рядянською владою. По школах то було “гу-ду”. За це ніхто нічого не говорив. Тепер як ми за це чуємо, вже пізно що англійські коросподенти деякі знали, знаходили приїжджали сюди до англії розказували то англійці їм казали “shut-up” там нема нічого.

 


Personal recollections about the Holodomor of Andrij Skok
Now resides in Halifax West Yorkshire

Andrij Hryhorovycz Skok was born 17 September 1925 in the village of Arbuzynkakh  in the Mykolayivska area of Ukraine. I have one document, a birth certificate which gives my date of birth  in Ukrainian and in Russian.

Between 1927 and 1929 when everybody was being de-kulakized, my father lived on a farmstead in the Mykolayivska area. He had a couple of cows, a couple of horses and a few hectares of land. When I was older I learnt that my father had escaped home but returned after some time for his children and our mother and took us to live in Kyiv on the left bank of the Dnipro opposite the centre of Kyiv. This area was know as Mykolayivska slobidka. We lived here until 1934.

Here I remember seeing a dead boy lying in the street. This was either in 1933 or 1932. I was walking down the street – I remember this clearly even though I am now 83 years old this memory is lodged firmly in my head – there were very few people around, a young boy, maybe 7 or 8 years old was lying dead in the street – nobody paid any attention, people walked around him, passed by him nobody bothered. I crossed the road, there lay a man – he lay uncovered - dead. Again nobody came near, not the police, not the militia- nobody. This I remember. I also remember- where we lived across the river from Kyiv the area was surrounded by steppes. The school I attended was by the woodlands, I remember this clearly as I will never forget as the dead people. To get to the school I had to go through deserted woodlands. There were no houses or habitation, nothing, and I was always told – be careful because they catch children there and eat them. This was in 1932/33 when they ate people. This I remember.

I went to school at the time of Soviet rule. At school it was taboo, nobody spoke about it. Some English journalist were aware of it at the time but when they returned to England and try to recount what they had seen they were told “Shut-up – there is nothing going on there”.